Чи пустять під укіс паровоз-символ у Ковелі?

 

  На постамент поблизу залізничного вокзалу старий Су -253-25 заїхав своїм ходом. У свій час паровоз-пам'ятник увіковічнив бойові та трудові звитяги залізничників в історії Ковеля. Поглянути на цей символ уже під іншим кутом зору пропонують ініціатори публічної кампанії за знесення локомотива з п'єдесталу пошани.
  Володимир Косцьов'ят уже домігся публікації відкритого звернення про знесення локомотива з Привокзальної площі в місцевій пресі. Там же йдеться і про збір підписів на підтримку такої ініціативи через те, що “даний предмет не тільки суперечить санітарно-гігієнічним нормам, а й нагадує жителям про комуністичний режим” (кінець цитати).
  Ось цей архітектурний ансамбль на Привокзальній площі — “вершина польоту фантазій” ковельських архітекторів. З того часу, як паровоз-пам'ятник і культову споруду місцеві зодчі примудрилися зблизити до незмоги, парафіянам храму Почаївської ікони Божої Матері не раз приписували бажання примусово відселити сусіда. Настоятель храму Володимир Ровінський такі закиди аргументовано спростовує.
  Особливо болісно ідею передислокації паровоза-пам'ятника в інше місце сприйняли залізничники. В локомотивному депо Ковель до своєї історії ставляться шанобливо. В музеї підприємства, з-поміж інших експонатів, представлена і легендарна модель паротяга конструктора Сушкіна.
  Голова ради ветеранів локомотивного депо Іван Іванович Гоменко може розповідати про історію залізниці годинами. Для таких, як він , стати на захист паровоза-символа — справа честі.
  Локомотив-пенсіонер на постаменті — одна з історичних пам'яток Ковеля, яка в будь-яку пору року приваблює туристів. Цікавимось: а що думають про майбутнє пам'ятника прості ковельчани, не обтяжені посадами у владі чи громадськими обов'язками.
  Та якою б очевидною не була тенденція громадської думки, єдиним представницьким органом, уповноваженим говорити від імені всієї громади, є Ковельська міська рада. Саме на її реакції, до речі, наполягали й ініціатори звернення про знесення локомотива з Привокзальної площі.
  Хотілося б, аби єдиною жертвою війни з пам'ятниками у Ковелі і справді стали наша байдужість та безкультур'я. Тоді вся ця кампанія буде не просто “донкіхотівським поривом”, а й принесе користь громаді.

24-09-2011
Повернутися назад


КОВЕЛЬ | ІНФОРМАЦІЯ | БІЗНЕС КОРИСНЕ АРХІВ Фото Контакти1