Майже чверть століття в школі села Озерне функціонує світлиця-музей “Берегиня”. Серед її експонатів — унікальні речі побуту селян, зразки народного одягу, рушники та вишивки, яким понад 100 років.
  “Тут можна відчути, наскільки були наші предки працьовитими. Наскільки вони були творчими, любили вишивати. Любили пісню... Допомагали нам створювати цей музей всі наші односельчани: зносили різні старовинні речі, ділилися пожитком зі свого минулого. Є ткацький верстат ось такий, який нам подарувала Євдокія Бондарчук. Є також старовинні рушники, яким більше ста років. Ми вже перейняли орнаменти і відтворюємо їх на сучасному полотні. І куди б ми не глянули — ми розуміємо: тут наше коріння”, - говорить завідувач шкільного музею народознавства “Берегиня” Тетяна Романюк.
  Вивчати своє родинне коріння учнів школи спонукав і творчий конкурс “Нашому роду — нема переводу”.
  “Вивчаючи родовід, я дізналася, що всі мої прабабусі мали звання мати-героїня, а прадіди були ветеранами Великої вітчизняної війни. Мій прадід Степан був дуже набожним чоловіком: він ховав людей у селі. І, коли пішов на війну, взяв із собою Біблію — зараз ця книга є реліквією нашої родини...А мій прадід Михайло був професором фізико-математичних наук у Львівському університеті. А моя прапрапрабабуся прожила 106 років””, - розповідає учениця школи села Озерне Катерина Романюк.
  Ініціатори конкурсу - народний депутат України Степан Івахів та відділ освіти Ковельської райдержадміністрації впевнені: знати своє коріння - значить завжди пам'ятати, хто ти і звідкіля родом?
  “Основна мета конкурсу — це пошук та розвиток талановитої учнівської молоді, формування традицій патріотизму, поваги до людей старшого віку, поглиблене вивчення історії своєї сім'ї, своєї країни. На даний час до участі в конкурсі залучені всі ЗОШ району”, - каже заступник начальника відділу освіти Ковельської РДА Олександр Шум.
  В школі села Озерне до участі в конкурсі долучилися всі — від старого до малого. Доки учнівські загони шикуються на урочисту лінійку, в одному з класів завершує репетицію самодіяльний хоровий ансамбль вчителів школи.
  “Колись під час навчання в Луцькому педагогічному інституті до нас приходив керівник хору і прослуховував голоси. Так і наш директор — вона має музикальний слух, вона відібрала нас і організувала цей шкільний самодіяльний колектив — гурт “Берегиня”, - розповідає вчитель школи села Озерне Петро Крисак.
  З ініціативи директора Валентини Кондратюк в школі активно розвивають учнівське самоврядування: станиця “Червона калина” має не лише свого президента, а й закони та інші атрибути шкільної республіки.
  “Ми вивчили гімн. Ми маємо закони свої, завдання. І щопонеділка президент станиці звітується, що зроблено за тиждень. Дітки здають рапорти, звітують. Їм це дуже подобається...”, - каже директор школи Валентина Кондратюк.
  Шкільне свято в Озірному відбулося в теплій родинній атмосфері: виступам учнів щиро аплодували у залі їхні батьки та бабусі. Окрім позитивних емоцій, школярі отримали і заохочувальні призи від організаторів конкурсу.