Як у Ковелі будували костел Святого Станіслава

 
   «Це буде вічно живий монумент пам’яті…» – писав у 1928 р. Адам Чекальський у «Католицькому путівнику», що виходив у Познані.


 
Його стаття «Будівництво костелу-пам’ятника в Ковелі» з’явилася у № 48 цього часопису від 25 листопада 1928 р. Газету із власної колекції надав редакції Віктор Літевчук.
 
 
Газета «Католицький путівник»
 
Історія костелів у Ковелі була досить буремною. У 1854 р. у місті збудували дерев’яний костел Святої Анни. Під кінець Другої світової війни його частково зруйнували, а після війни споруду повністю знесла радянська влада. Зараз у Ковелі діє парафія Святої Анни, богослужіння відбуваються у старовинному дерев’яному храмі, перевезеному на початку 90-х років із села Вишеньки Рожищенського району, де він був споруджений ще в 1771 р.
 
У 1924 р., після багатьох років старань, у Ковелі розпочали будувати ще один костел, мурований, під назвою «Пам’ятник крові і слави Святого Станіслава, єпископа і мученика». Саме про нього писав Адам Чекальський у «Католицькому путівнику» («Przewodnik Katolicki»). Нижче наводимо повний переклад цієї статті.
 
 
Ковель. Костел-пам’ятник. 30-ті рр. ХХ ст.
 
Місто Ковель не може похвалитися багатим історичним минулим. У давній Польщі воно ніколи не грало великої ролі, адже навіть не було центром повіту, який містився в Ратному, нині кількатисячному містечку Ковельського повіту. Проте й Ковель має минуле. Римо-католицький костел існує в Ковелі з 1551 р., коли його збудувала королева Бона. У часи безкоролів’я, в 1649 р., гайдамаки напали на Ковель, замордували тодішнього пароха, панотця Якуба Косинського, спрофанувавши костел і пограбувавши його дощенту. З плином часу ковельський костел два рази знищували до фундаментів. Отож, урешті в 1854 р. на руїнах попереднього збудували маленький тимчасовий костелик, звісно, дерев’яний.
 
Обставини, в яких перебувала тутешня парафія за часів царату, не дозволили місцевим парафіянам реалізувати свої наміри. Потрібно було 60 літ боротьби з різноманітними православними архієреями, адміністративними й поліцейськими чиновниками, 60 літ геройських починань, аби в 1914 р. отримати від царської влади дозвіл на початок будівництва костьолу на грязькій болотистій ділянці поза містом.
 
Тодішній комітет будівництва костелу зібрав уже достатню кількість матеріалів і поставив фундамент, аж тут розпочалася світова війна. В 1916 р. до Ковеля прийшли німці, які роком пізніше весь будівельний матеріал пограбували, а 80-річного старця, світлої пам’яті ксьондза-прелата Яна Шугайського, який протестував проти грабежу, побили прикладами.
 
Лише після приєднання Волині до Польщі та призначення в 1921 р. ковельським парохом ксьондза-інфулата Фелікса Шнарбаховського будівництво католицького храму в Ковелі, достойного 15-тисячної парафії, увійшло в нормальну колію.
 
Чималий фундамент (новий, – ред.) костелу-пам’ятника під покровительством Святого Станіслава, мученика, поставили в середмісті, на піщанистому пагорбі, де, як мовить легенда й оповідають історичні хроніки, лежать кістки французів і поляків із наполеонівської армії та останки польських повстанців 1831 р. Тож він буде вічно живим монументом пам’яті про тих наших героїчних предків, які на рубежах Речі Посполитої полягли, захищаючи Християнство і Польщу.
 
Невтомний священик, голова комітету будівництва костелу-пам’ятника, ксьондз-інфулат Фелікс Шнарбаховський, багаторазово відзначений орденами Апостольським Престолом і польським урядом за заслуги на полі католицизму та польськості, коли побачив, що жертовності місцевої громадськості недостатньо, вирушив до Північної Америки, аби там зібрати кошти на спорудження костелу-пам’ятника. Пожертвування американської Полонії становили 20000 доларів. Ця сума дозволила комітетові звести стіни до висоти бічних нефів.
 
У цьому місці варто возвеличити надзвичайну, як на сьогоднішні часи, жертовність польської громадськості ковельської парафії, а головним чином численної залізничної колонії та навколишніх дрібних рільників, які солідарно того року офірувалися до роботи при будівництві костелу-пам’ятника з кіньми та возами. Натомість працівники залізниці вирішили сплачувати процент від зарплати, аби із зібраних коштів збудувати власними силами одну з веж, яка називатиметься Залізнична.
 
Зараз комітет приступив до енергійної акції, покликаної зібрати більші кошти, аби весною наступного року розпочати напружену працю при будівництві та в 1929 р. звести костел до даху.
 
 
Костел-пам’ятник у Ковелі на Волині. Без даху на головній вежі – на завершальні роботи не вистачило грошей. 30-ті рр. ХХ ст.
 
Перші богослужіння в костелі Святого Станіслава відбулися в 1935 р., але будівельні роботи продовжувалися. Призупинили їх разом із початком війни. Під час бомбардування міста костел частково пошкодили. Після війни його повністю розібрала радянська влада, цеглу використали, зокрема, для розширення в’язниці НКВС у місті.
 
Опрацьовано на підставі статті «Будівництво костелу-пам’ятника у Ковелі» часопису «Католицький путівник», № 48 від 25 листопада 1928 р.
 
 
На фото з газети: Проект костелу Святого Станіслава в Ковелі на Волині. Загальний вигляд Ковеля в бік армійських казарм. Могили полеглих у світовій війні на католицькому кладовищі в Ковелі
 
 
Костел Святої Анни в Ковелі. 1915 р.
 
 
Ковель. 1916 р.


 
Вулиця Луцька в Ковелі. 1920–1930 рр.

06-06-2019
Повернутися назад


КОВЕЛЬ | ІНФОРМАЦІЯ | БІЗНЕС КОРИСНЕ АРХІВ Фото Контакти1