- Ігоре, розкажіть про себе. Чому ви вибрали власне цю професію? - Кожна людина повинна займатися своєю справою. З дитинства мене театр тягнув до себе. Коли відкривалась театральна куліса було очікування чогось незвичайного, казкового. І і я помаленьку почав пробувати свої сили і поступово відчувався творчий прогрес. Далі спробував поступити в театральний інститут, але напевно забракло підготовки і моя спроба невдалась. Але пізніше вдалось поступити на кафедру театральної режисури Рівненського державного інституту культури, де я зараз і навчаюсь на 5-му курсі і сподіваюсь своєю творчою роботою мені вдасться добитись чогось цікавого, чимось захопити глядача. Зараз наша культура знаходиться в занепаді і театр - як синтез всіх мистецтв повинен відігравати дуже важливу роль. - Що найбільше пригадується з творчого життя? - Найбільш дороге в творчому житті - це твої постановки, які вдалось здійснити під час навчання в інституті. Це драматична поема Л.Українки "Касандра" і повністю самостійна робота за п'єсою Агати Крісті "Мишоловка". Були різні роботи, але серйозні роботи згадуються більше. - Що б ви хотіли побажати нашим телеглядачам? - Телеглядачам хотілося б побажати аби вони ставали і нашими глядачами в театрі, так як театр без глядача - ніщо. Людям, яких захоплює театр, я б хотів сказати, що ми з задоволенням чекаємо на вас адже кожна людина по своїй природі талановита, тому варто спробувати свої сили. Можливо вам сподобається і ми будемо працювати разом. |
03-05-2013 |
Повернутися назад |