ЯК ТЕСТУВАННЯ МОЖЕ ВРЯТУВАТИ ЖИТТЯ?

Є теми, про які нам традиційно страшно думати — мозок уникає їх, а очі наче не бачать. Але що вже зараз може налякати українців? Ми мусимо вижити й зберегти своє здоров’я для розбудови нашої країни. А тому зараз, як і завжди, на часі поговорити про ВІЛ.

За даними Центру громадського здоров’я, на кінець 2018 року інфікованими були понад 240 000 людей. До того ж майже половина з них не знала про це. ВІЛ-інфекція проявляє себе далеко не одразу, тому дуже багато виявлень відбувається серед людей віку 50+, переважно під час обстеження перед оперативним втручанням. Найчастіше ця вікова категорія не приходить на тестування навмисне, адже вірить у багато міфів про інфекцію. Однак ВІЛ не обирає за соціальним статусом, професією та фінансовим забезпеченням: 7 з 10 інфікованих людей не входять до так званих “ключових груп”, у яких ризик заразитися вищий.

Водночас серед молоді зростає усвідомленість щодо безпечного сексу та регулярних перевірок. І саме це призводить до зниження рівня інфікувань. А зараження вірусом відбувається через біологічні рідини:

при незахищеному сексі (сперма, вагінальні виділення,природна змазка, й особливо за наявності пошкоджень слизової)
кров (при переливанні, прямому контакті крові та слизової оболонки, спільному використанні шприців і голок)
материнське молоко (тому жінки з ВІЛ не годують дітей груддю)
від матері до дитини під час внутрішньоутробного розвитку та пологів, якщо мати не приймає антиретровірусну терапію.

Що запобігає передачі ВІЛ?

Перш за все, це захищений секс, а саме – бар’єрна контрацепція.Презерватив потрібно використовувати завжди, а ще – правильно його зберігати.

Пам’ятайте, що ВІЛ не проявляється наочно, а отже «чистий» вигляд статевих органів та суб’єктивна оцінка партнера як «здорового» чи «нормального» – це нісенітниця. Вірус не обирає за соціальним станом, звичками чи зовнішністю.

Звісно, ризики інфікування при незахищеному сексі з партнером, у якого є ВІЛ, неоднакові для різних практик. В першу чергу вони залежать від травматизації слизових оболонок (наприклад, секс без прелюдії, жорсткий секс, зґвалтування) та рівня вірусного навантаження.

Якщо людина з ВІЛ регулярно приймає антиретровірусну терапію (АРТ) та досягла невизначного рівня вірусного навантаження, вона не може інфікувати іншу людину навіть за умови незахищеного сексу.

Якщо статевий акт відбувся, а контрацепцію застосувати було неможливо (як, на жаль, стається під час зґвалтувань), необхідно звернутися за екстреною профілактикою. Найкраще це зробити в першу добу після події, але не довше ніж за 72 годин. Така профілактика — це прийом декількох препаратів з АРТ протягом 28 днів. Вона ефективна та запобігає зараженню, якщо її починають вчасно.

Якщо ж термін для застосування екстреної профілактики минув, а партнер недоступний для тестування (в моменті та за три місяці), і статус його невідомий, варто пройти тестування. В Україні широко й безкоштовно доступні швидкі тести третього покоління, які виявляють вірус через 2-3 місяці після зараження. Також існують тести четвертого покоління, які визначають ВІЛ через 2-3 тижні, хоча їх не так просто знайти. Загалом же тестуватися на ВІЛ необхідно всім людям, які мають секс та/або інші фактори ризику – робити це варто раз на рік.

Знайте, що АРТ доступна та безкоштовна в Україні.

Вона дієва настільки, що людина проживає своє звичайне здорове життя, є безпечною для партнерів, а її лайфстайл відрізняється лиш регулярним прийомом однієї чи кількох таблеток, як при будь-якому хронічному захворюванні. Не нехтуйте своїм здоров’ям та пройдіть тестування якомога швидше, а ще спонукайте до цього людей навколо та своїх партнерів, аби всі були здорові та жили довге життя в нашій Україні!

Авторка:

Дарина Дмитрієвська

08-09-2022

Повернутися назад