Частини мови в англійській

Насправді, вони такі ж самі, як і в українській мові. Є і займенник, і прислівник, дієслово та іменник. Є поділ на службові та самостійні частини мови.

Якщо ви ще зовсім новачок в англійській, ця стаття буде корисною для вас. Розглянемо всі частини, але дуже загально. Радимо далі поглиблювати знання щодо кожної з них.

Класифікація

Parts of speech, як вони називаються по-англійськи. І хоч вони однакові з українськими, але саме поняття ширше. Багато слів можуть бути одночасно кількома частинами мови та виконувати різні функції у реченні, залежно від контексту.

Але певна класифікація є, її й розглянемо:

Самостійні частини мови
Службові
Вигуки - не відносяться ні до службових, ні до самостійних. Виражають емоції, але вирішальної ролі у реченні не грають. Приклади: er, ah, eh, uhm, hey, etc.

Самостійні частини мови

Як швидко зрозуміти, що слово перед вам - самостійне? Якщо ви кажете його, ваш співбесідник відразу розуміє, про що йде мова. Наприклад, слово “pen” - ручка. Це конкретний предмет.

Noun - Іменник

Відповідає на питання “Хто?” або “Що?”. Сюди належать всі назви:

конкретних предметів (flower, pen);
явищ (sunrise, explosion);
абстрактних понять (love, motivation).

Діляться на власні (proper), загальні (common) та конкретні (concrete). Також є поділ на злічувані (countable) та незлічувані (uncountable).

Кожен іменник має категорії роду (gender), числа (singular/plural) й відмінку (case).

Verb - Дієслово

Вказує на дію або стан. Бувають дієслова:

Смислові (Notional) - мають самостійне лексичне значення. Їх найбільше в англійській мові. Наприклад: to learn, to run, to start, to give.
Службові (Semi-auxiliary) - сюди належать:

дієслова-зв’язки (Link-verbs), які використовуються для утворення складеного іменного присудка: to be, to become, to grow, to get, to turn, to look;
модальні дієслова (Modal verbs): can, may, must, ought to, need.

Допоміжні (Auxiliary) - не мають самостійного лексичного значення, використовуються для утворення складних дієслівних форм: to be (am/is/are/was/were/been), to have (has/had), to do (did/does), shall (should), will (would).

У особистій формі кожне дієслово має наступні категорії: виконавець (person), число (singular/plural), аспект (aspect), час (tense), стан (voice) и спосіб (mood).

Також є неособисті форми дієслів (verbals):

інфінітив (Infinitive) - з часткою TO;
герундій (Gerund) - із закінченням -ing;
дієприкметник (Participle I);
дієприслівник (Participle II).

Pronoun - Займенник

Вказує на предмет, не говорячи про нього прямо. Є кілька видів, дивіться таблицю нижче.

Adjective - Прикметник

Визначає ознаку або якість предмета/явища/людини. За способом творення бувають:

прості (simple) - складаються з одного кореня: bad, strong, sad, tall;
похідні (derivative) - утворюються від інших частин мови: useless, powerful, kindness;
складні (compound) - утворені складанням двох та більше основ слів: two-day, well-known, green-eyed.

Основний поділ прикметників - на:

Якісні (qualitative) - передають ознаки самого об’єкта: straight, blue, tiny.
Відносні (relative) - говорять про матеріал, відношення до місця/часу, національну та іншу приналежність: English, wooden, long-term.

Numerals - Числівник

Вказує на кількість (cardinal numbers: one, twenty-three) та порядок під час рахунку (ordinal numbers: first, forty fifth).

Adverb - Прислівник

Уточнює характер певної дії/події та відповідає на питання: “Як?”, “Де?”, “Коли?”, “Чому?”. Види прислівників - у таблиці нижче.

Службові частини мови

Виконують допоміжну роль, “обслуговують” основні частини мови. На перший погляд здається, що можна обійтися і без них. Але без них не збереш речення докупи.

Article - Артикль

Є 3 види артиклів:

Означений THE - коли говоримо про конкретний об’єкт/явище/істоту.
Неозначений A/AN - коли мова йде про об’єкт у загальному сенсі.
Нульовий (Zero) - коли артикль не вживається.

Preposition - Прийменник

Позначає певні зв’язки між словами в реченні, вказує на залежність їх один від одного. У таблиці зайдете їх види:

Conjunction - Сполучник

Пов’язують між собою слова та частини складнопідрядного чи складносурядного речення. Є такі види:

сурядні (coordinating conjunctions) - стоять між двома рівнозначними словами/фразами/частинами речення: and, or, but, yet.
підрядні (subordinating conjunctions) - стоять між підрядним реченням т головним: till, where, because, once.
парні (correlative conjunctions) - поєднують однорідні слова, фрази чи частини речення: rather...or, both...and, if...then.
сполучникові прислівники - з’єднують 2 частини речення: also, after all, however, in addition.