Все починалось, як справжнє свято. У 2008-му тодішня влада вирішила перемістити культуру з околиці громадського життя у самісінький центр Ковеля. Для новоствореного комунального підприємства “Ковельський міський культурно-просвітницький центр” відвели відреставровану будівлю, де колись була аптека відомої провізорської династії Фрідріхсонів. За рік, у розвиток історичної традиції тут відкриють і саму “Муніципальну аптеку”. А на свято запросять не кого - небудь, а родину Косачів та повітового лікаря і письменника Модеста Левицького. Ролі поважних гостей зіграли тоді актори Волинського академічного обласного музично-драматичного театру імені Шевченка. Центр одразу стає каталізатором культурного і мистецького життя міської громади. А його особливу духовну ауру відзначають усі, хто бував тут як гість, або учасник різноманітних мистецьких імпрез. Та проза життя, як це часто буває, виявилась сильнішою від поетичних мрій “романтиків муніципального управління”. Нова влада у Ковелі одразу позиціонує себе як прагматиків. А відтак і вимоги до “підприємства по виробництву культури “ ставить такі ж, як і до водоканалу чи ЖЕКу: працювати треба якщо не з прибутками, то принаймні - без боргів. А от з цим у культурно-просвітницького центру якось одразу не заладилось. Розгляд питання про фінансово-господарську діяльність культурно-просвітницького центру на засіданні виконкому ініціював і сам директор Сергій Кошарук. Однак, замість очікуваної фінансової підтримки — свого часу міська рада прийняла рішення поповнити статутний фонд підприємства на півмільйона гривень, але підприємство не отримало й половини - отримав рекомендації створити депутатську комісію для вивчення ситуації на підприємстві. Доводити свою правоту головні персоналії конфлікту взялися у різний спосіб. Доки колишній мер апелює до громадськості і організовує публічні акції на захист КПЦ, нинішній - взяв паузу і очікує результатів роботи комісії. Їх доречі працює аж дві: окрім депутатської (на підставі рішення сесії) окремим розпорядженням Олега Кіндера створена ще й інвентаризаційна комісія. Рішення котроїсь із них опечатати приміщення центру лише додало оливи у вогонь конфлікту. Про це Сергій Кошарук розповів на відкритих зборах колективу, куди запрошували і міського голову Олега Кіндера. Однак, мер запрошення проігнорував. Замість нього позицію влади для представників трудового колективу та журналістів озвучив заступник міського голови Ігор Прокопів. Сергій Кошарук заявив, що схильний бачити в конфлікті “політичну складову та небажання влади підтримати підприємство фінансово”. Він уже написав заяву про звільнення за власним бажанням і надалі буде опонувати владі як депутат. Так чи інакше, але останнє слово має бути за громадою, - переконані учасники акцій на підтримку діяльності унікальної культурно-просвітницької установи в Ковелі. “SOS”, “Центр не закриють” - такі написи віднедавна красуються на будівлі культурно-просвітницького центру. Перебільшення це, чи реальність? - дізнаємось уже зовсім скоро, коли за оптимізацію діяльності культурно-просвітницького центру візьмуться депутати міської ради. |
10-10-2011 |
| Повернутися назад |