Ковельчани збирають підписи, аби не бути заручниками “газових атак” місцевого ветсанзаводу

  Перехрестя вулиць Грабовського та Зелінського у Ковелі. Вулиці Крилова та Північна. Це другий, а правильніше казати — “інший” Ковель. Тут навіть іграшкові машини їздять по калюжах. А гумові чоботи — хіт колекцій взуття кожного нового сезону. Додайте ще опцію пожиттєвого сусідства з “Ветсанзаводом” - і отримаєте повний джентельментський набір жителя “запашної” околиці Ковеля.
  Слабка технологічна оснащеність підприємства роками призводить до того, що з території ветсанзаводу час від часу ведеться “газова атака” на місто залізничників. Аромати небезпечних одорантів, які виділяються в процесі утилізації відходів, чути навіть в найвіддаленіших мікрорайонах. Що вже казати про тих, кому випала доля жити по-сусідству.
  Аби не бути заручниками шкідливого виробництва, жителі навколишніх вулиць збирають підписи і вкотре апелюють до влади. Місцева влада традиційно киває на Київ, адже підприємство державне і перебуває у віданні Мінагрополітики та продовольства. Наразі у Ковелі чекають на черговий лист-відповідь зі столиці.
  На самому заводі вимоги громадськості називають справедливими. Для того, аби виправити ситуацію, зауважує директор підприємства Тарас Корень, потрібні час та гроші.  А ще на заводі констатують збільшення обсягів переробки відходів. Тому, якщо на проблему не звертати увагу і надалі - люди можуть вдатися до більш радикальних дій. Зокрема - перекрити дорогу і заблокувати доїзд транспорту на територію ветсанзаводу.