54-річний волинянин врятував життя хлопчика, який провалився під лід

  14-річний Стас і досі не може оговтатися від пережитого. Невинна дитяча розвага ледве не коштувала йому життя: коли хлопчик вирішив посковзатися на одному із сільських ставків, тонкий лід не витримав і взяв його у свої крижані обійми.
  “Минув середину, то було вже недалеко від берегу... лід почав тріщати і провалився. Спершу я старався сам вибратися. І я почав кричати про допомогу, як не міг вибратися...”, - розповідає Стас.
  Ганна Григорівна саме поралася по господарству і першою забила на сполох.
  “Чую, кричить: “Рятуйте!” Тут же ті діти не раз так кричать влітку, коли купаються... Я скоренько туди, дивлюся — тільки голова з води видніється...І кричу на ціле село: “Люди, рятуйте! Це було між третьою і четвертою годинами... І я куди — до Кості, до сусіда побігла...”, - говорить очевидець події.
  54-річний Костянтин Пирх з родиною проживає по сусідству. Каже: стрімголов кинувся на допомогу, бо часу на роздуми не було.
  “Выскочил с женой и дочкой сюда. Не взял ничего с собой. Лег на лед, пополз к нему. Вспомнил, что ничего не взял . Кричу: «Хоть лентуха мне дайте!» Дали мне лентух. Я не добросил, решил подползти поближе... Кинул ему, он схватил, а подо мной стал проваливаться лед. И так вдвоем мы оказались в воде. Пробились друг до друга- и потом до берега... Там он хватался за меня, я его поддерживал. Не знаю, как — все было в тумане — выкинул его на лед, его подхватили. И тут уже меня самого потом стали вытаскивать...”, - розповідає рятівник.
  У Комарові пригадують і те, як чоловічий характер Костянтина загартовувала не лише вода, а й вогонь: коли в оселі Тетяни Василюк спалахнула пожежа — чоловік був першим, хто прийшов на порятунок.
  Це була також зима. І він, вибігачи на вулицю, виносив усі речі, які можна було з хати винести. Сапав свіже повітря, і біг назад, хоча в хаті не було чим дихати. Він намотав на обличчя мокре полотенце і біг назад, повертався в хату, рятувати все, що можна було врятувати. І я горджуся тим, що в моєму житті є така людина, такий сусід.І я думаю, йому Бог пошле дуже довге і мирне життя. Щоб все в його сім'ї складалося якнайкраще. І щоб він був здоровий — це основне... Дякуємо йому за такі героїчні подвиги... , - розповідає жителька села Комарів Тетяна Василюк.
  Дякують мужньому чоловіку і рятувальники. А от дітей вкотре застерігають від необачних та небезпечних розваг на льоду.
  “В таких випадках час для порятунку людини, а тим більше — дитини, яка провалилася у крижану воду, вимірюється навіть не хвилинами, а секундами. Тому дуже важливо, що сусід-рятівник вірно зорієнтувався в таких обставинах, не злякався і кинувся на допомогу... За такий вчинок управління ДСНС у Волинській області буде клопомтати перед своїм керівництвом про заохочення цієї людини для того, щоб по-належному оцінити його мужність та героїзм”, - говорить підполковник служби цивільного захисту Володимиир Нестеров.
  Слідом за життєвими випробуваннями вогнем та водою на Костянтина чекають і “мідні труби”. Та у селі не сумніваються: “хвилина слави” аж ніяк не змінить чоловіка, який завжди готовий прийти на допомогу ближньому.