Меморіальна дошка Олегу Остапенку

  Ще якихось 6 років тому Олег ходив коридорами цієї школи. На фото з випускного — він у центрі, серед своїх однолітків 1993 року народження.
  “Він був високий такий, русявий хлопчина. Скромний, ввічливий. Завжди такий допитливий на уроках. Вчився добре, хоча й не був відмінником. І завжди мрія про таку серйозну професію військового...”, - пригадує директор ЗОШ с. Колодяжне Ірина Шворак.
  Зі шкільної лави пішов навчатися до Львівської академії сухопутних військ ім. Петра Сагайдачного. Став професійним військовим, виконував свій обов'язок в зоні АТО.
  “Мені дуже запам'яталася остання наша зустріч з ним, коли він вже закінчив навчання. Він ніколи не пройде, щоб не привітатися... він сказав, що вже працює, заробляє гроші. І я люблю нашу Україну і я хочу служити їй. Але він не знав, що це була наша остання з ним зустріч і ці слова я запам'ятала на все своє життя...”, - розповідає класний керівник Наталія Бірук.
  Пам'ять про захисника України свято бережуть на малій батьківщині воїна. А відтепер на фасаді навчального закладу, де навчався Олег Остапенко, учнів та вчителів школи зустрічатиме меморіальна дошка з портретом героя. Її урочисто відкрили старшокласники Богдан Данилюк та Ірина Бейда. Виготовили та встановили пам'ятну дошку на пожертви педколективу та учнів школи.
  “Дуже багато дітей відгукнулося. Ми зібрали 965 гривень. Цих грошей нам вистачило, щоб встановити пам'ятну дошку, купити квіти. Достойно вшанувати його пам'ять...”, - говорить директор ЗОШ с. Колодяжне Ірина Шворак.
  Промовці на мітингу пам'яті дякували батькам за виховання сина-героя і бажали миру на своїй землі.
  “Важко знайти якісь слова... Від імені депутатського корпусу Ковельської районної ради дозвольте висловити слова подяки і шани батькам, які виховали таких дітей. Чоловіків, які в тяжкі хвилини не ховалися, а стали на захист Вітчизни... ”, - виступає голова Ковельської районної ради Андрій Броїло.
  Хвилиною мовчання присутні вшанували пам'ять земляка та всіх, хто поклав життя за незалежність України. Відбувся обряд освячення меморіальної дошки. Прозвучали слова молитви. Олег разом з братом Іваном, який теж став військовим, часто бували у цьому храмі та допомагали настоятелю.
  “Як товариші, як друзі були... Настільки вони були приємні і хороші люди. Вже навіть потім, коли вони вчилися далі, вони завжди приходили в храм, молилися... Іван більше розмовляв, а Олег - він такий був скромніший. Але настільки порядний... А коли став військовим, то все так чітко виконував...”, - говорить настоятель храму Різдва Христового с. Колодяжне Отець Іван.
  В пам'ять про героя присутні запалили свічки та поклали живі квіти. Указом Президента України від 16 січня цього року за особисту мужність, високий професіоналізм та вірність військовій присязі Олега Остапенка нагороджено орденом Богдана Хмельницького третього ступеня (посмертно).