Вже понад чверть століття ковельчанин Василь Мельничук прикутий до інвалідного візка: нещасний випадок забрав у чоловіка здоров'я, але не волю до життя. А сьогодні пан Василь разом із такими ж, як він візочниками з усієї України прямує центральною вулицею Ковеля на благодійний християнський концерт на честь 500-річчя Реформації. - “Ми вирішили з такими людьми, з інвалідами — подякувати Богу, що в дійсності в свій час реформована Євангелія прийшла в наше життя. І ми хочемо розказати про це іншим людям. Вони мають невеликий відпочинок в таборі “Єдність” за межами Ковеля. Вони приїхали відпочивати. А ми стараємося їм щось трошки допомогти, щоб їм було краще. Ми хочемо розказати людям, що вони — такі ж самі люди. Тільки потребують більшої уваги, ніж інші, здорові люди...”, - каже пастор церкви ХВЄ Павло Смаль. Сестри Дарина та Богдана Струки з села Седлище Любешівського району — улюблениці табору “Єдність”. Про свої будні у таборі дівчата небагатослівні: “Виготовляємо вироби з паперу. Вишиваємо та в'яжемо. Співаємо...” І сьогодні на сцені сестри зайняті улюбленою справою: дуетом співають во славу Господа про вічні християнські цінності: віру, надію та любов. - “Дівчатка дуже музичні, люблять співати. Самі уклали збірку пісень, їх надрукували. Вони також любителі інформатики. Самі собі сформували таку книжку...”, - розповідає волонтер християнського табору “Єдність” Вікторія Супрунюк. Під час концерту рясно падає дощ. Але глядачі на візочках та милицях не розходяться. У християнському таборі “Єдність” їх навчили: негоду в житті легше долати, коли є підтримка ближнього. Співчуття і безкорислива допомога. - “Цей відпочинок “Єдність — це дійсно взаємодопомога: між волонтерами і самими неповносправними людьми. Тиждень часу - найкращий в цьому році для мене. Закінчується відпочинок “Єдність” - і я чекаю цілий рік, коли знову туди поїду...”, - ділиться враженнями Вікторія Супрунюк. Учасників християнського свята прийшли привітати секретар Ковельської міської ради Віра Федосюк та начальник управління соціального захисту населення Софія Сагаль. На небі заграла веселка. А на сцені — унікальний ансамбль камертонів з Рівного. У ньому грають грають виключно незрячі. Позаду них на сцені — люди, які мають зір та слух. І саме вони, в потрібний момент, кладуть руку на плече незрячих, аби ті задіяли потрібний камертон. - “Так звучить чудова музика, коли ми ділимося тим, чим можемо. У когось немає зору — ми з ним ділимося зором. У когось немає хліба — ми ділимося хлібом!”, - говорить керівник ансамблю незрячих Ірина Сінкевич. А ще вони спільно молилися. І прославляли віру. Яка збагачує людину духовно. Єднає. І спонукаєт нас до співчуття та добрих справ... |
06-07-2017 |
| Повернутися назад |