У Ковелі відбувся вечір пам’яті полеглого Героя Олександра Філона. Відео

Саша Філон. Учора, 17 липня, йому було б 26. У День народження Сашка відбувся вечір пам’яті. У “Правильний простір – “Ватра”, який він створив, прийшли рідні, друзі, знайомі, наставники, вихованці, аби згадати, розповісти про Героя, вшанувати.

Саша Філон – справжній воїн, чоловік, націоналіст, командир взводу підрозділу “Вовча зграя” третьої окремої штурмової бригади Збройних Сил України. Клята війна відібрала у нього життя. Тепер він назавжди у наших серцях.

Читайте також: ЗАГИНУВ КОМАНДИР ПІДРОЗДІЛУ ШТУРМОВОЇ БРИГАДИ, КОВЕЛЬЧАНИН ОЛЕКСАНДР ФІЛОН

Секретар міської ради Оксана Багнова пригадала останню зустріч з Олександром у міській раді, яка відбулась на початку травня, коли він і його побратими були у відпустці.

«Досі не можу повірити, що його більше немає з нами. Завжди пам’ятатиму ті милі ямочки на щоках. Щиру усмішку і ясні очі. Назавжди Вірний Україні і Ковелю Саша Філон. Нам усім, хто любив і пам’ятає Сашу, треба кріпитися, рости, молитися і робити все можливе, щоб його жертва і жертва усіх воїнів була недаремною».

Він умів запалювати, організовувати, об’єднувати, надихати, мотивувати. У свої 23 уже здійснив свою мрію – відкрив у Ковелі зал для занять рукопашем гопак, навчав діток цьому бойовому мистецтву. Був головою Молодіжної ради нашого міста. Він міг зробити, змінити дуже багато. У нього вірили, йому довіряли. Він був лідером.

Його наставник Дмитро Ткачук каже, що уже в одинадцять років, коли Саша вперше був на таборуванні у “Волинській Січі”, помітили, що він дуже цілеспрямований, спортивний, наполегливий. Він не просто любив Україну, він змінював її. Як тільки почалась війна, залишив мирні справи і став на захист своєї країни.

Саша встиг створити сім’ю. Його дружина Аня принесла особисті речі Сашка, попросила, аби всі його запам’ятали усміхненим, таким, яким він йшов життям.

– Він говорив, що буде найдобрішим командиром. Він був таким — найкращим, добрим, особливим. “Вірний”, бо був вірним до загину – своїй державі, сім’ї, друзям.

Саша на своїй сторінці у Фейсбук підписував фото дуже оптимістично: “Живіть життя”, “Посміхайтесь”.

Усі, хто прийшов на вечір пам’яті, довго не розходились. Говорили про Сашка, згадували різні історії. У кожного залишився якийсь свій штрих до його портрету.

Дуже боляче. Важко усвідомити, що ми не зустрінемо тебе, Саша, у рідному місті, яке ти так любив і стільки ще планував для нього зробити. Нам тебе дуже не вистачає.