Телерадіопередавальний центр

Ось ця 240-метрова телевізійна вежа не просто найвища споруда Ковеля, а й один з його символів нарівні з постаментом трудяги-паровоза на привокзальній площі і безкінечно довгими корпусами "Ковельсільмашу". Проте роздивитись цей загальнодоступний для нашо ока об'єкт зблизька вдавалось далеко не кожному - вхід на територію Волинського обласного радіотелевізійного передавального центру суворо обмежений і неспеціалісту побувати поблизу вежі, а тим більше - в апаратних центру, навіть складніше ніж, скажімо, одному добре знаному російському ліберал-демократову отримати візу у країни західної демократії.
І все ж знімальна група "Суботньої панорами" пропрацювала тут відведену для зйомок годину у режимі найбільшого сприяння - нам дозволялось знімати усе і отримати відповіді на будь-які питання пов'язані з перспективами розвитку телебачення на Волині. А питань таких, мабуть як в кожного телеглядача, в нас виникло чимало. Чому, скажімо, єдина організація в області, яка ось уже більше 20 років забезпечує розповсюдження трансляції програм як державних, а віднедавно і недержавних, телекомпаній опинилась сьогодні сам-на-сам із своїми проблемами, які поставили колектив теле-радіопередавального центру, як і майже всі подібні підприємства в міністерстві зв'язку України, в досить складне становище? Можливо тому під досить різким текстом недавно прийнятої на надзвичайній раді директорів таких підприємств заяви стоїть підпис і директора волинського ОРТПЦ Петра Івановича Семерея.

11-05-2013

Повернутися назад