Чи збережуть волинські торфовища статус осередку найрідкіснішого птаха Європи

Другий рік поспіль громадська природоохоронна організація «Українське товариство охорони птахів» у співпраці з європейськими партнерами впроваджує комплекс заходів для збереження найрідкіснішого перелітного співочого птаха нашого континенту — очеретянки прудкої. Критична динаміка скорочення чисельності птаха вимагає негайних і послідовних дій: від відновлення гніздових біотопів до залучення місцевих громад до сталого управління природними екосистемами.

У травні 2026 року Україну відвідала міжнародна делегація учасників проєкту LIFE4AquaticWarbler («Життя для очеретянки прудкої»), провідних науковців на чолі з професором Мартіном Фладе з Німеччини, головою Міжнародної групи з охорони очеретянки прудкої (AWCT), що понад 30 років координує зусилля із порятунку зникаючого виду птаха. Разом із експертами Українського товариства охорони птахів, науковцями національних природних парків «Прип'ять-Стохід» і «Нобельський», представниками центру вивчення і збереження природи «Озеро Супій» міжнародна команда протягом чотирьох днів обстежувала осокові болота в регіоні впровадження проєкту (НПП «Припять-Стохід»), які є ключовим місцем існування української популяції очеретянки прудкої. За результатами обстежень на цих історичних локаціях дослідники зафіксували лише 52 співаючих самців очеретянки прудкої. Українська частина популяції верхньої Прип'яті зазнала значного скорочення на 85-92% — з приблизно 1690-1950 співаючих самців відмічених протягом 2020-23 рр. до показників 134–299 птахів на зараз. Отже, колись чисельна українська популяція очеретянки прудкої залишилася в минулому.

«Ми спостерігаємо наявність рослинності, придатної для гніздування очеретянки — зокрема характерних осокових купин, супутньої флори та орнітофауни. Проте ці території стають дедалі більше фрагментованими та заростають чагарниками», — зазначив професор Мартін Фладе, який свого часу під час експедиції річкою Прип'ять (1995 рік) відкрив світові гніздові популяції виду в Україні.

Головними чинниками погіршення стану місць гніздування очеретянки прудкої в регіоні проведених досліджень визначені системний дефіцит вологи через тривалі посухи, коли навіть велика весняна повінь 2026 року не змогла зупинити швидкий відхід води вглиб ґрунту, а також припинення викошування трав'яного покриву та випасання худоби в умовах соціально-економічної кризи місцевих громад, що призвело до швидкого заростання природних осокових частин очеретом та чагарниками верби.

Для розв'язання проблеми втрати середовища існування очеретянки прудкої, як головного чинника поступового зникнення виду, команда проєкту LIFE4AquaticWarbler розробила та узгодила із Любешівською селищною громадою соціально-економічний план відновлення місцевих осокових боліт, із яких частина знаходиться у користування громади. Європейський проєкт профінансує придбання та передачу Національному природному парку «Прип'ять-Стохід» спеціалізованої техніки, яка дозволить оперативно розчищати осокові болота від очерету та кущів. Уся заготовлена під час розчистки біомаса передаватиметься місцевим соціальним закладам як альтернативне паливо. Проведені в осінньо-зимовий період 2025-2026 рр. тестові розчистки вже дозволили забезпечити альтернативним паливом Бірківський ліцей узимку 2026 року, підтвердивши економічну вигідність ініціативи. Це, а також екологічно спрямована політика Любешівської селищної ради спонукала місцеву владу до підтримки взаємно-вигідної співпраці з українською командою проєкту щодо розчистки місцевих осокових боліт від трансформованої рослинності та її використання у вигляді альтернативного твердого палива. Наразі в рамках проєкту розробляється техніко-економічне обґрунтування сценарію цієї сумісної діяльності

Також протягом кінця травня-червня 2026 року національна команда науковців провела плановий моніторинг очеретянки прудкої безпосередньо на ключовій проєктній ділянці — осоковому болоті біля селища Бірки в Національному природному парку «Прип'ять-Стохід». Результати обліків підтвердили негативну тенденцію: фахівці відмітили лише 24 співаючих самців проти 42 зафіксованих у 2025 році.

Керівниця моніторингу від Товариства, доцентка кафедри зоології ЛНУ імені Івана Франка Оксана Гнатина наголосила: «Протягом обліків ми зафіксували стрімке заростання очеретом відкритих осокових ділянок, придатних для гніздування птаха в минулі роки. Цей вид потребує допомоги людей: лише відновивши та дбаючи про середовище його існування, ми зможемо врятувати птаха від вимирання. Очеретянка прудка є індикаторним видом, і її життя і спів свідчить про те, що умови є сприятливими і для інших рідкісних мешканців боліт — зокрема орхідей, сови болотяної, баранців та інших».

Очеретянка прудка (Acrocephalus paludicola) має статус зникаючого виду в Україні та занесена до всіх міжнародних природоохоронних списків. За останнє століття у світі зникло близько 95% популяції птаха, і сьогодні нараховується лише від 4 000 до 5 000 співаючих самців.

Українські осокові болота донедавна були одними з останніх та найважливіших територій для гніздування близько 30% світової популяції очеретянки прудкої в Європі. Тому збереження цього виду безпосередньо пов'язане зі станом осокових боліт Волинського Полісся. Їхня деградація через заростання очеретом і чагарниками та порушення гідрорежиму призводить не лише до втрати біорізноманіття, а й до ширших екологічних проблем — затяжних посух, зниження рівня ґрунтових вод та кліматичних змін. І хоча точка відновлення екосистеми до первинного стану неможлива, наша міжнародна консолідація продовжить впроваджувати всі доступні природоохоронні заходи задля шансу збереження очеретянки прудкої.

Міжнародний проєкт «Збереження найрідкіснішого континентального горобцеподібного Європи: транскордонна ініціатива з відновлення популяції очеретянки прудкої» (LIFE4AquaticWarbler) в Україні впроваджується ГО «Українське товариство охорони птахів». Дев'ятирічна програма об'єднала 5 країн із 7 партнерами, де гніздиться вид. Проєкт співфінансується ЄС програмою LIFE, а також Міністерством навколишнього середовища Литви, Umweltstiftung Michael Otto, Kurt Lange Stiftung, Bird Conservation Fund, Stiftung Naturschutzfonds Brandenburg, BirdLife International та інших партнерів.

27-08-2026

Повернутися назад