100 років безсмертя

  Гості, які прибули до Колодяжного з різних куточків Волині та України, поклали квіти до пам'ятника Лесі Українки на території літературно-меморіального музею-садиби. Тут, у Колодяжному поетеса почала і написала близько 80-ти літературних творів. Востаннє Леся відвідала село у 1907-му році. Загалом же з цим мальовничим куточком Волині пов'язано чверть століття її короткого, але натхненного життя.
  Спадкоємцем родинного маєтку Косачів в Колодяжному став найменший брат поетеси — Микола Косач. Відтепер на його могилі, що на сільському кладовищі, з'явився меморіальний пам'ятник. Композицію за ескізом скульптора Дмитра Потапчука спорудили за кошти благодійного фонду “Рідна Волинь”. Борис Клімчук особисто опікувався цим проектом. І називає його “родинною справою”: неподалік поховані дід та бабуся Бориса Петровича, а спогади про Миколу Косача дорогі йому ще з розповідей мами.
  Відшукати пам'ятник Миколі Косачу на кладовищі в Колодяжному можна за інформаційним вказівником при вході. А спеціальний матричний код, вмонований у надмогильну плиту, допоможе туристам більше дізнатися про цю особистість з інтернету.
  У вітальні “білого” будиночку для гостей Колодяжного того дня звучав Лесин рояль: так і колись через відкрите вікно можна було почути, як торкається клавіш старовинного інструменту сама поетеса.
  Поезія Лесі Українки, покладена на музику, звучала у виконанні ще одного гостя Колодяжного — оперного співака та правнука Ольги Кобилянської Костянтина Ріттеля-Кобилянського.
  Культурну програму урочистостей з нагоди 100-річчя з дня смерті поетеси завершив концерт народної хорової капели “Лісова пісня” в одному із залів літературного музею Лесі Українки в Колодяжному.