Нехай квітує родиннне дерево...

  Дев'ятикласниця Марія Кушнерук намагається розмовляти так, як колись говорили її предки. Офіційно такої мови не існує. Але саме цеховий діалект кушнірів з Нової Вижівки привернув увагу дівчини в її дослідженні “Духовна спадщина мого роду”.
  Шнайдери з Нової Вижівки — предки Марії по маминій лінії. А прізвище Кушнерук — з родини тата. Хоча раніше, каже Марія, його писали через “і”: таке прізвище - похідне від професії прадідуся дівчини.
  Загалом на конкурс надійшло більше 80-ти творчих робіт. Найбільш масово школярі досліджували свій родовід. В родині Ковальчуків, наприклад, “виплекали” аж два родинних дерева. А над їх естетикою працювали не лише найменші в родині - Денис та Діана, а й їхні батьки, дідусі та бабусі.
  Тканина. Папір. Пластмаса. Які тільки матеріали не брали до роботи конкурсанти, аби вразити членів журі. Обирати кращих — робота не з легких. Однак, організатори впевнені: знати своє коріння - значить завжди пам'ятати: хто ти і звідкіля родом?
  Учасниками загальноміського конкурсу “Нашому роду - нема переводу!” були учні 11-ти загальноосвітніх шкіл Ковеля.