Війна і мир. Мітинг пам'яті на міському меморіалі Слави

  Іван Трохимович Сорока — один із трьох до сьогодні живих визволителів Ковеля. Хто, як не він, знає ціну війни. І те, що вона залишила по собі.
  “Ковель був зруйнований повністю, можна сказати, що тільки 5 відсотків будівель залишилося. Дуже багато площ було заміновано і люди продовжували гинути на мінах...”, - пригадує ветеран.
  Війна, що розпочалася 22 червня 1941-го року зруйнувала не одну сотню українських міст, десятки мільйонів людських доль. Щороку ковельчани відзначають День скорботи покладанням квітів до міського меморіалу Слави. І завжди говорили про війну як про те, що було в минулому. Цього року війна і мир вперше перетнулися в часі й для сучасного покоління українців.
  “Наше покоління, діти, онуки читали про це в книжках, знали з розповідей ветеранів. І ми вірили, що Велика вітчизняна війна буде для нашого народу останньою із воєн. Зараз в Україні знову без оголошення і попередження ведуться військові дії. Ковельчани не стоять осторонь тієї біди, яка сьогодні є на Сході держави. По-можливості, люди збирають кошти, купують бронежилети. Жителі району та міста передають продукти, речі першої необхідності. Ми об'єдналися заради миру та єдності в державі. Дякуємо вам, шановні ветерани, за те, що перемогли тоді ворога, відстояли право на мирне життя. Тепер це завдання належить вирішити і нам...”, - говорить міський голова Олег Кіндер.
  У Ковелі проживає 71 учасник бойових дій у війні з фашизмом. На жаль, їхня старість сьогодні стривожена чисельними повідомленнями про нові втрати людських життів.
  “Старше покоління сьогодні дуже переживає, що на фронтах неоголошеної війни гинуть наші молоді люди. Вони віддають своє життя за Україну, яка повинна жити в мирі. Ми 6-го липня будемо відмічати день визволення нашого міста. І в нас, на жаль, залишилося лише три ветерана-визволителя Ковеля. Це Іван Трохимович Сорока, Микола Федорович Шматок і Григорій Яковлєв. А було їх набагато більше, приїжджали до нас і визволителі Ковеля з інших міст. Учасників війни залишилося біля 500-ста. Якщо врахувати ще дітей війни, то це буде більше 2-х тисяч людей, які, на жаль, бачили війну, початком якої стало 22 червня 1941-го року”, - розповідає голова міської організації ветеранів війни та праці Віталій Подолянчук.
  У свої 88 ветеран тієї війни Микола Іванович Корпачов і сьогодні відчуває здоровий неспокій до життя. Воно навчило його не нарікати на обставини. І бути справжнім патріотом свого міста. Своєї країни.
  “Мы, люди старшего поколения, победили фашизм, сохранили мир. Нас осталось не очень много. Но мы просим вас — восстановите, сохраните мир и покой в нашей стране. Мы рассчитываем, что вы сохраните мир, пока мы живы и надолго в перспективе для будующих поколений”, - говорить ветеран війни, почесний громадянин Ковеля Микола Корпачов.
  Учасники мітингу-реквієму хвилиною мовчання вшанували пам'ять жертв війни з фашизмом та тих українців, хто загинув у наш час на фронтах неоголошеної війни на Сході країни. До підніжжя меморіалу Слави лягли вінки та квіти.