Театр як мистецтво благодійності

  В майбутньому вони присягнуть на вірність Гіппократу. Але в позаурочний час залюбки опановують мистецтво Мельпомени: ідея створити студентський театр в Ковельському медичному коледжі визріла рік тому. Якраз у ці передноворічні дні.
  “Ми зібрали студентів, було дуже багато бажаючих. Ми поставили колоритну українську виставу “Сватання на Гончарівці”. Цю виставу ми показали не тільки на сцені коледжу, а й об'їхали реабілітаційні центри Ковеля, побували в будинку пристарілих. І на наше здивування, отримали велике схвалення: всі були дуже задоволені”, - розповідає педагог-організатор Інна Третяк.
  І ось — нова театральна прем'єра студентського театру: на сцені розгортаються сюжетні лінії поеми-містерії Тараса Шевченка “Великий льох”.
  “Це один з відомих творів Шевченка. Він є прихованим, оскільки відображає найбільше наше минуле і можна сказати теперішнє України. І дуже болючим, бо теперішні події болісно ріжуть душу кожному українцеві. Наші студенти талановиті в багатьох галузях. Я особисто є великим шанувальником літератури. Неодноразово беру участь в конкурсі творів з української мови та літератури імені Т. Г. Шевченка. А в минулому році виборола перемогу в області”, - каже студентка Ковельського медичного коледжу Ключинська Вікторія.
  З розмови трьох ворон, які хизуються одна перед одною, хто більше горя приніс Україні, глядачеві у залі не важко побачити історичну паралель із сьогоднішніми подіями в Україні.
  “Я виконувала одну з головних ролей — роль Ворони, яка втілює зло. Вона пов'язана з тими подіями, які зараз відбуваються в Україні. І я вживаюсь в кожну роль і щось беру для себе...”, - розповідає студентка Мирослава Гурко.
  “Молодь — вона зовсім інша, ніж ми, дорослі. Вони відкриті, щирі. І все, що відбувається, вони бачать в іншому світлі. І ми хотіли показати, як сприймає ті події, які відбуваються сьогодні в нас в Україні, молодь. Зокрема, наші студенти...”, - каже Інна Третяк.
  Символічною є й поява на сцені лірників: сліпі та немічні люди, вони символізують покоління, яке спить духовним сном, і залишається пасивним у вирішальні моменти історії.
  “Мені дали одну з головних ролей. Я грав роль лірника, які не боялися співати ті пісні людям, які заборонялися на той час. Потрібно було вжитися в образ...”, - говорить студент медичного коледжу Назар Лунковський.
  Студентська вистава була благодійною акцією: зібрані за перегляд спектаклю кошти студенти та викладачі медичного коледжу потратили на закупівлю теплого одягу для своїх земляків, які воюють в зоні АТО, захищаючи свободу, незалежність і територіальну цілісність України.