Літературний конкурс “Мій любий краю” в Колодяжному

  Леся Українка прожила життя, сповнене страждань і гіркоти. Але її творчість і сьогодні звучить оптимістично. Утверджує віру в перемогу світла над темрявою. Добра над злом.
  П'ятикласниця Дарина Сцьольна приїхала до Колодяжного разом з мамою. Її виступ задав загальну тональність конкурсу та був визнаний журі найкращим серед читців молодшої вікової групи
  “Я з дитинства люблю твори Лесі Українки. І сьогодні я читала її вірш “Перемога”. Це поезія про те, як весна перемогла темні думки Лесі. Вона не хотіла дивитися на весну, а тільки лежати хворою в ліжку і нічого не бачити. Весна заглянула до неї у віконце і хотіла подарувати їй гарний настрій...”, - каже Дарина.
  Громадянська лірика поетеси і сьогодні звучить актуально. Бо утверджує розуміння того, хто ми є, звідкіля наше коріння. За задумом організаторів, другий твір, який читали виконавці зі сцени, за тематикою мав стосунок до сьогоднішніх подій в Україні.
  “Слова Тараса Шевченка, Лесі Українки — вони сьогодні настільки актуальні і важливі. Вони сьогодні настільки потрібні нам. І хтось там каже: “Коли говорять гармати — музи мовчать” Це неправильно. Бо Цицерон казав інакше: “Коли стріляє зброя, то закони мовчать”, бо війна - це справді беззаконня і лихо. Але музи не мовчать ніколи. І вони не мовчать сьогодні тут, у цьому святому місці. І спасибі організаторам, що вони в такий складний час організували цей конкурс. Це дужу і дуже сьогодні потрібно для нашого духу і нашого утвердження. Для того, щоб ми відчували себе на цій землі українцями. Відчували, що ми вічні і непереможні...”, - говорить поетеса, голова журі конкурсу Надія Гуменюк.
  Професійні літератори та аматори сцени. Дорослі та учнів шкіл. Усі вони почуваються тут, у Колодяжному великою родиною, яку поєднало щире почуття захопленості поетичним словом Лесі Українки. Її волею до життя.
  “Як ми не можемо захоплюватися долею цієї жінки, яка пережила таку важку хворобу, але все-таки писала для людей, для своєї держави і для самої себе. Як сама вона казала ; “Я буду крізь сльози сміятись... Я не сподіваюся на перемогу. Мені просто цікаво поспілкуватися з цими творчими людьми, дітьми. Цікаво те, як вони подають ці твори. Вони переймаються кожним словом...”, - каже конкурсантка з Іваничівського району Іванна Грисюк.
  Традиційно затребуваною у конкурсантів є й епістолярна спадщина Лесі Українки. Не дарма ж бо листи поетеси справедливо називають "дзеркалом її високої і натхненної душі".
  “В образі Лесі Українки я буду читати її листи до матері з Єгипту. В цих листах вона дуже ніжно і зворушливо звертається до мами. І якось це мені перегукується із сьогоднішніми подіями в Україні. Адже вона теж переживала за свій край. В кожному листі про це казала... І навіть будучи так далеко, вона душею все одно була тут, в Україні...”, - розповідає конкурсантка з Берестечка Оксана Данилюк.
  Переможцями конкурсу в своїх номінаціях також стали: Костянтин Карпенко з Любомльського РБК (середня вікова група учасників), Яна Бурдак з Любешова та студент Волинського державного училища культури і мистецтв імені Стравінського Ігор Дрозда — серед дорослих.