Ми пам'ятаємо: сьогодні — День пам'яті жертв Голодомору

  Житель села Воля-Ковельська Павло Кулик — один із тих, хто свідчить: голодомор штучно організували чужинці, які захопили владу на благодатній землі і свідомо вчиняли геноцид українського селянства. У селі Велика Березянка, де проживала родина Куликів, їх називали “куркулями”. А таких тодішня влада взялася ліквідовувати як клас.
  “У нас було 3 гектари землі всього. І був кінь, плуг і борона. Все забрали. Але не забрали у нас корову. І це нас спасло...”, - пригадує свідок голодомору 1932-33 років Павло Кулик.
  У його домашній бібліотеці книги про голодомор стоять на видному місці. А 10 років тому Павло Васильович написав і власну книгу “Спогадів” про трагічні події 1932-33 років у Великій Березянці.
  “Я писав не для когось, для себе. А потім мені сказали, що це все можна надрукувати... Треба, щоб про це знали. Якщо не будуть пам'ятати, то людина не буде повноцінною людиною”, - говорить Павло Кулик.
  Десятки свідчень та спогадів своїх земляків — очевидців голодомору зібрали та систематизували ковельські школярі, учасники краєзнавчого гуртка міської станції юних туристів.
  “Ми з дітьми віднайшли банк даних жертв голодомору, які проживають в нашій області. Ми відповідно вибрали тих людей, які проживають в місті Ковелі, встановили з ними контакти. Зібрали ці спогади, систематизували їх. Брали участь в обласній краєзнавчій конференції, яка була присвячена проблемам голодомору в Україні і проходила в обласному краєзнавчому музеї. І захищали наукову роботу “Волинь пам'ятає про голодомор”, де представили ці спогади. І нашу роботу визнали кращою та відзначили грамотою”, - розповідає методист міської станції юних туристів Галина Шевчук.
  Спогади Павла Кулика та інших свідків голодомору посідають чільне місце в тематичній експозиції “Над білим янголом свободи незгасний духу смолоскип”, відкриту до Дня пам'яті жертв голодоморів в міському історичному музеї.
  "Мільйони українців померли від голоду. За статистикою — більше 4 млн. українців померли від голоду впродовж 1932-33 років. І от на нашій експозиції мовою плакатів, світлин, документів відтворено атмосферу тієї трагедії. Усього жаху, страждань та болю протягом кількох голодних років. Немає чужого горя. І немає чужої біди. Всі ми живемо на одні й землі, ходимо під одним Сонцем. Нехай же ніколи нам не доведеться пережити подібного...", - говорить головний зберігач фондів Ковельського історичного музею Мирослава Мороз.
  Біля меморіальної стели Хрест пам’яті жертв більшовицького терору в Ковелі відбувся мітинг-реквієм. Ковельчани також доєдналися до загальнонаціональної хвилини мовчання та запалили свічки в пам’ять про вбитих геноцидом співвітчизників.