У Ковелі попрощались з молодим Героєм Олександром Тужиловим

Олександру Тужилову – 26. Всього 26. Сьогодні наша громада попрощалась з воїном, молоде життя якого обірвала війна. Його біографія ще така коротка, стільки аркушів так і залишились недописаними…

Навчався Сашко у ліцеї №13, здобув спеціальність газозварювальника у професійно-технічному училищі. Працював на підприємстві “Верес”. Далі була строкова служба в армії, заробітки у Польщі.

Але, коли над нашою Україною нависла загроза, Саша прийняв рішення стати на захист своєї країни.

Хлопець був мобілізований 25 лютого 2022 року. Спочатку служив у Ковелі в територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки, а з листопада 2022-го – у зоні бойових дій.

Влітку минулого року приїздив у відпустку. Дуже сподівався, що у ці зимові дні він теж буде у Ковелі, але…

Скільки цих – але… Ми можемо лише здогадуватись, як йому хотілось пройтись вулицями рідного міста, побути зі своїми рідними. І знову це – але…

26-річний ковельчанин Олександр Тужилов загинув 24 січня на Бахмутському напрямку. Він намагався збити ворожий безпілотник, проте в цей час інший дрон скинув вибухівку, яка забрала його молоде життя.

«Саша не вагаючись зробив свій вибір – захищати свою родину, наше місто, країну. Низький уклін мамі Ользі, сестричці Тетянці. Щирі співчуття усім, хто любив і знав нашого Героя. Вічна шана і слава”, – сказав міський голова Ігор Чайка під час громадянської панахиди.

Гинуть найкращі. Йдуть у вічність воїни, патріоти, у яких попереду міг бути ще довгий шлях. Ця страшна правда розриває на шматки наші серця.

Скільки теплих спогадів, добрих слів про свого «Позитивчика» — так Сашка називали ті, хто його знав, прозвучало від його друзів, однокласників, першої вчительки.

– Надійний, дуже простий, хороший. Він умів вирішувати проблеми і завжди підставляв своє чоловіче плече. Завжди дарував усім світло і радість.

Сашко був творчою людиною, писав вірші. І в одному з останніх повідомлень до подруги він зазначив, що коли помре, то хоче, щоб на його пам’ятнику викарбували один з його віршів.

А ще, він дуже хотів, щоб всі посміхались, щоб не плакала його мама.

Пам’ять про цього хлопця ми маємо берегти, бо ми зобов’язані йому нашим майбутнім.

Сашко Тужилов загинув за Україну, за кожного із нас. Світла пам’ять тобі, Герою. Нехай Господь прийме Захисника у свої обійми, втамує біль в серці матері та всіх рідних.