У Тойкуті провели в останню земну дорогу військовослужбовця Сергія Заболотського

Сьогодні наша громада попрощалась з воїном Сергієм Заболотським. «Живим» коридором зустріли його односельці. На подвір’ї рідної школи у Тойкуті зібрались від старого до малого, щоб віддати останню шану хорошій людині, сім’янину, патріоту своєї країни, стрільцеві-радіотелефоністу 2-го відділення 2-го стрілецького взводу з охорони та оборони об’єктів Національної гвардії України, який трагічно загинув у ДТП.

Сергій народився у селі Воля 10 лютого 1990 року. Навчався у Тойкутській загальноосвітній школі, потому – в Оваднівському професійному ліцеї на водія. Працював на лісопереробних підприємствах.

Найбільшим щастям і радістю для нього була сім’я. У 2016 році він побрався зі своєї коханою Вікторією. У них народилось двоє діток – син Сашко та донечка Сонечка – саме так завжди її лагідно називав татусь.

Сергій був опорою і для батьків, з якими разом мешкали. Та все ж молода сім’я мріяла про власний дім, багато для цього працювали удвох з дружиною.

У вільні хвилини, які часом випадали, чоловік любив рибалити. Це захоплення було і відпочинком, і своєрідним джерелом енергії для нього.

Все це було у мирній країні. Той час залишив стільки добрих спогадів, радісних хвилин.

У березні 2023 року Сергія мобілізували. Після навчання на Івано-Франківщині потрапив у 3-ю бригаду оперативного призначення «Спартан».

Тоді підрозділ тримав оборону на Запорізькому напрямку в районі населених пунктів Роботине та Новопрокопівка. У своєму першому бою під час штурму ворожих позицій Сергій отримав важкі численні осколкові поранення.

Тоді дивом вижив. Своїм порятунком завдячував звичайній аптечці, яку купили рідні разом з іншим військовим спорядженням.

Декілька місяців лікувався у медзакладах. Після реабілітації продовжив нести військову службу на Рівненщині у в/ч 3055 Національної гвардії України.

Саме на ці вихідні Сергія чекали вдома, щоб разом відзначити день народження: 10 лютого йому виповнилося 35 років.

Дружина Вікторія підготувала чоловіку подарунок, про який він так мріяв, – тактичний військовий годинник, який би мав відраховувати і щасливі години сімейного життя.

Але 12 лютого Сергій Заболотський загинув: на Рівненщині потрапив під колеса авто на нерегульованому пішохідному переході та від отриманих травм помер у лікарні.

Багатьом житейським планам Сергія так і не вдалось здійснитись. Його тепер дуже бракуватиме рідним, його діткам, дружині, батькам.

«Частину душі втратило багато людей. Сергія любили усі: велика родина, сестри, племінники, друзі, яких у нього було багато. Висловлюю щирі співчуття дружині Вікторії, сину Сашку та донечці Сонечці, мамі Галині Яківні, татові Сергію Яковичу, сестрам Оксані і Людмилі, усім, хто знав Сергія, любив і завжди збереже в серці світлий спомин про нього», – звернувся до рідних Героя під час громадянської панахиди міський голова Ігор Чайка.

Ще багато хороших слів було сказано про Сергія, багато особливих моментів згадали ті, з ким пересікались його життєві дороги.

Вічна пам’ять і слава Герою!

Поховали Сергія Заболотського з усіма військовими почестями на кладовищі с. Тойкут.