Зустріч із Василем Гулячем — ковельчанином, звільненим із ворожого полону

 Навіть не сподівався, що зустріч із Василем Гулячем — ковельчанином, звільненим із ворожого полону — буде настільки позитивно емоційною і мотивуючою, - пише на своїй сторінці у Фейсбук Ковельський міський голова Ігор Чайка.

 

 Його життєвий оптимізм вражає. Саме завдяки цьому та любові й підтримці дружини Вікторії і трьох дітей він зумів пережити понад два з половиною роки полону. 

 

Василь добровольцем пішов у військо у перші дні повномасштабної війни і поповнив лави 115-ї ОМБр. Військовослужбовець, бойовий медик. Але більше — механік, бо на фронті довелося стати універсальним: «лікувати» і людей, і техніку. Під час боїв на Покровському напрямку, біля Опитного, потрапив у полон. 

 

Василь багато розповів про перебування у неволі. Сьогодні він зміг поділитися тим, що довго носив у собі. Емоції, які роками ховалися глибоко, прорвалися у словах. Василь розказав, як неодноразово дивився в очі смерті. Про знущання і голод, про жорстокі умови в’язниці, де кожен день був випробуванням. Але навіть там він залишався собою — впертим волинянином із незламним характером. Не завжди корився наказам, попри ризик, бо зберігав гідність. Полоненим дозволяли читати, тож Василь багато часу проводив із книгами. А справжніми митями надії стали два листи від дружини, які вдалося отримати завдяки Червоному Хресту.

 

Ми говорили про плани, що починаються з найпростішого — бути поруч із родиною, займатися улюбленими справами, повернутися до звичного життя з його повсякденними турботами. Нині він радіє небу і сонцю, яких так бракувало; теплу рідних, якого не замінить ніщо. Головне — він вдома, живий і вільний. Попереду на нього ще чекає період лікування та реабілітації, бо здоров’я послабилось неабияк.

  

Разом із моєю заступницею Наталією Маленицькою повідомили, яку допомогу надаємо ветеранам: психологічну, медичну, соціальну, матеріальну; куди звертатися і як отримати. 

 

Дякую Василеві та його дружині Вікторії за неймовірний позитив та щирі емоції! Нехай це повернення стане надією для сотень родин, які чекають. Чекають на свою мить обіймів — з тривогою, вірою і молитвою.

 

Чекаємо додому кожного, хто у неволі, усіх, хто боронить рідну землю.