У Ковелі відбувся форум з популяризації сімейних форм виховання

На базі Транскордонного центру діалогу культур імені гетьманів Ружинських відбувся сімейний форум — подія, сповнена змісту, щирості та великої людської відповідальності.

Цей захід, організований службою у справах дітей та центром соціальних служб, став ще одним важливим кроком у популяризації сімейних форм виховання статусних дітей та дітей, які опинилися у складних життєвих обставинах, а також підтримки родин, які вже відкрили своє серце для дитини.

Присутні мали можливість почути живі історії та реальний досвід опікунів, прийомних батьків, батьків-вихователів і патронатних вихователів. Такий відкритий діалог став важливим майданчиком для обміну інформацією, запитань і відповідей, щирих розмов про виклики й труднощі, сумніви та страхи, а водночас — про велику радість батьківства і щоденні маленькі перемоги.

У заході взяли участь старости, представники навчальних закладів міста, центру зайнятості, релігійних громад, фахівці соціальної сфери. Спікери форуму:

Жанна Вельма — начальник служби у справах дітей;

Олег Васильчук — батько-вихователь дитячого будинку сімейного типу;

Ігор Шкільний — патронатний вихователь з м. Рожище;

Світлана Заїка — опікун, внутрішньо переміщена особа;

Світлана Киричук — представник Пенсійного фонду України.

Модератор зустрічі Тетяна Поремчук, провідний фахівець із соціальної роботи міського центру соціальних служб зуміла створити атмосферу довіри та налагодити живий контакт між спікерами й усіма учасниками.

До розмови долучилася також Тетяна Середа — кейс-менеджер проєкту БО «Надія і житло для дітей», яка працює у напрямку підтримки прийомних сімей та дитячих будинків сімейного типу, що виховують дітей з інвалідністю.

Сімейний форум вкотре нагадав: сім’я — це не лише спільний дах над головою. Це безпека, прийняття, любов і відчуття, що ти не сам у цьому світі. Саме цього найбільше потребує кожна дитина.

Ті, хто відважився взяти дитину у свою родину, — справжні Герої людяності. Вони допомогли маленькому сердечку не розгубитися у складній реальності, подарували родинний затишок.

У багатьох із них усе починалося з сумнівів і роздумів. Але сьогодні вони мають безцінний досвід, яким готові ділитися, відкрито розповідати про шлях, труднощі та рішення, що змінили життя — і їхнє, і дитяче.

Як зазначив один зі спікерів, саме подібна зустріч свого часу спонукала його до роздумів, які згодом перейшли до рішення стати підтримкою для дитини, яка цього так потребувала.

Кожна почута історія варта окремого допису. Бо це не просто розповіді — це тепло, довіра, відповідальність і справжня любов, яка змінює долі.

Щира вдячність і глибока шана всім, хто допомагає дітям, хто дарує їм турботу, підтримку й віру в майбутнє.