Роздуми двірника

- Федоре Андрійовичу, добрий день!
- Добрий день.
- Рівно рік тому ми знімали ми знімали нашу першу програму і якщо ви пам'ятаєте ви були там першим співрозмовником. Правда тоді світило сонце і була сонячна погода, а цього літа нам з погодою не дуже щастить. Але що з вашого професійного погляду змінилося за цей рік в нашому парку? Чи став він чистішим?
- Дещо таки змінилось. Рік тому меньше було туристів, а тепер відвідувачів парку стало більше і серед них є такі, які дуже забруднюють парк. Сміття кидають не в урни, з яких легко вивозити сміття, і навіть не на тротуар, а кидають в траву.
- Я пам'ятаю ви тоді говорили, що цікавитесь поезією Л.Українки.
- Я цікавлюсьтворами багатьох письменників і поетів. Часто заходжу у бібліотеку - там є як вітчизняна так і іноземна література, перекладена на російську мову чи на українську. Найбільше мені подобається російський поет Рилєєв - у нього дуже патріотичні твори.
- А у вас вистачає часу на читання?
- Я зранку горілки не вживаю, хіба що ввечері (жартую: я взагалі не вживаю спиртного). Тому ранком є час на читання. Бо вранці людина найкраще сприймає.
- А у вашому особистому житті щось змінилось?
- В особистому житті не так вже й тяжко як вскрізь лякають. Правда, все подорожчало, але ж і платять більше.
Починався черговий літній дощ але Федір Андрійович продовжував підмітати доріжки парку. І так щодня незважаючи на погоду і власне самопочуття. Можливо тому його одинока постать і видалась нам символічною. Дуже вже небагато знайдеться у нас людей які ось так спокійно і самовіддано роблять свою справу, без зайвих емоцій, піни на вустах і дилетантського втручання у справи інших. І можливо саме через нестачу таких людей нам ніяк поки що не вдається навести порядок у нашій державі.

03-05-2013

Повернутися назад